У цьому році припинять своє існування компанії, з якими взаємодіє майже кожен українець – обленерго, принаймні у тому вигляді, в якому вони існують зараз. Зокрема від них відійде функція продажу електроенергії. Це наслідок підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС і взяттям на себе зобов’язання адаптувати національне законодавство в сфері регулювання ринку енергетики до стандартів Європейського Союзу, де 34 європейські країни об’єднані у одну енергомережу, яка називається ENTSO-E. Ця мережа дає можливість перетоків із країни у країну, утворюючі великі європейські ринки. Споживачі електроенергії в Євросоюзі не зобов’язані «підтримувати вітчизняного виробника-монополіста», адже є вибір і є технічна можливість купити імпортну дешевшу електроенергію. Європа прийняла рішення про обов’язкове відділення конкурентних видів діяльності від монопольних 9 років тому шляхом прийняття Третього енергопакету. Це пакет директив та постанов щодо енергетичного та газового ринку Європейського Союзу. Основна юридична мета Третього енергопакету полягає в недопущенні ситуацій, коли монополісти, які постачають енергоносії, блокують доступ конкурентів до споживачів за рахунок володіння мережами розподілу. Якщо монополіст володіє такими мережами, то він повинен надати половину їх ємності конкурентам або не користуватися нею, або продати дані мережі незалежним операторам. І тільки в разі, якщо конкурентів немає, Єврокомісія у вигляді виключення може надати монополісту право одноосібного користування. Споживачі ж повинні мати можливість упродовж трьох тижнів безплатно змінити постачальника струму чи газу. По суті цей пакет є жорстким антимонопольним законодавством.
Українська влада зобов`язалася упровадити в Україні положення Третього енергетичного пакету, запланувавши запуск ринку електроенергії на 2019 рік, а для гармонізації з європейским законодавством 13 квітня 2017 року прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії». Його ухвалення Верховною Радою і підписання президентом супроводжувалося схвальними відгуками галузевих та міжнародних експертів, які сприяли реформі. Керівник ДП «НЕК «Укренерго» (державне енергетичне підприємство з функцією передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до регіональних електромереж обленерго, за новим законом- Оператор системи передачі) Всеволод Ковальчук прирівняв прийняття даного Закону по значимості до прийняття в Україні безвізу.
За часи незалежності України це найбільша реформа в енергетиці і ухваленням Закону вона не закінчується. Його положення почнуть повною мірою діяти лише в середині 2019 року і лише за умови вчасного ухвалення понад 50 підзаконних актів — від кодексів мереж до правил ринків електроенергії.
Для рядового споживача найбільшою зміною повинна стати можливість обирати собі постачальника електроенергії.
Передбачається, що цей закон призведе до того, що в сегментах генерації (виробництва) електроенергії та її постачання для кінцевих споживачів виникнуть конкурентні відносини. Цей закон також передбачає обов’язковий поділ всіх обленерго (анбандлінг) на дві компанії: одна буде займатися розподілом електроенергії та експлуатацією електромереж і буде називатися Оператором системи розподілу, тобто колишнє обленерго, але без функції збуту електроенергії, а друга – постачанням електрики споживачам. Для цього в усіх областях України почали «ділити неподільне»- зі складу обленерго виділяються активи для створення незалежних постачальних компаній, які зможуть конкурувати з іншими незалежними постачальниками електроенергії. Поділять і трудові ресурси.
Вибір організаційно-правової форми нового суб’єкта господарювання (акціонерне товариство, дочірня компанія, товариство з обмеженою відповідальністю тощо) залежить від організаційно-правової форми компанії, з якої вона виділяється. Так, у Києві та Миколаєві це ТОВ — «Києвські енергетичні послуги» та «Миколаївська електропостачальна компанія», а в Харкові- ПрАТ «Харківенергозбут» і т.д..
Таким чином, постачання електричної енергії споживачам перестане бути монопольним видом діяльності на всій території країни. Споживачі будуть самі обрати собі електропостачальника та матимуть можливість змінювати його на безоплатній основі у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Отже, юридичним споживачам та ФОП необхідно буде до 1 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії.
Побутовим та малим непобутовим споживачам (суб’єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1 кВ, який купує електричну енергію для власного споживання) постачання буде здійснювати обраний ними електропостачальник або постачальник універсальних послуг.
Універсальна послуга — постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії», на всій території України.
Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Після отримання відповідної ліцензії на впровадження господарської діяльності з постачання електричної енергії ці компанії впродовж двох років будуть також виконувати функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
По закінченню зазначеного періоду, визначення постачальника універсальних послуг буде здійснюватися з урахуванням вимог статті 63 Закону, а саме – за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
До прийняття цього Закону функціонування електроенергетики регулював Закон України «Про електроенергетику», на виконання якого були прийняті Правила користування електричною енергією та Правила користування електричною енергією для населення. У зв’язку з прийняттям нового Закону «Про ринок електричної енергії», Закон «Про електроенергетику» втратив чинність, і, відповідно, перестали діяти і вказані Правила.
Національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ще навесні цього року затвердив низку документів, які є основою вторинного законодавства для функціонування в Україні нової моделі конкурентного ринку електроенергії, який декларує новий Закон. Зокрема, у березні були затверджені, а у червні вступили в дію:
- «Правила ринку»;
- «Правила ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку»;
- «Кодекс системи передачі»;
- «Кодекс системи розподілу»;
- «Кодекс комерційного обліку»;
- «Правила роздрібного ринку електроенергії».
«Правила ринку» визначають порядок реєстрації учасників ринку електричної енергії (виробників, трейдерів і споживачів), порядок і вимоги до договорів про регулювання небалансів електроенергії (невідповідності прогнозного і фактичного рівня виробництва) тощо. Цей документ також регламентує всі інші сегменти ринку електроенергії.
«Правила ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку» регламентують відносини між оператором двох ринків (компанією «Енергоринок») і виробниками або трейдерами, які будуть присутні в цих сегментах торгівлі електроенергією.
«Кодекс систем передачі» визначає порядок планування розвитку систем передачі (магістральних і міждержавних електромереж), умови та порядок доступу (приєднання) до цих систем. Крім цього, Кодекс визначає порядок планування, управління та експлуатації систем передачі в нормальних і аварійних режимах, а також стандарти безпеки тощо. Також зазначається, що ухвалення «Кодексу системи передачі» прискорить приведення технічних параметрів української енергосистеми у відповідність до вимог системи європейських операторів (ENTSO-E) і сприятиме мінімізації технічних обмежень для роботи ринку електричної енергії, зокрема, з експорту/імпорту електроенергії. «Все це, у свою чергу, приведе до підвищення надійності функціонування енергосистеми України і безпеки поставок електричної енергії споживачам», — сказано в документі.
«Кодекс систем розподілу» регламентує функції, права та обов’язки оператора регіональних розподільних електромереж (обленерго), а також встановлює порядок, яким планується розвиток регіональних мереж. Цей документ містить умови і порядок приєднання споживачів до систем розподілу, порядок експлуатації мереж. Крім того, регламентується підключення розподіленої генерації (невеликих електростанцій), при цьому пріоритетом залишається виробництво електроенергії з альтернативних джерел енергії.
«Кодекс комерційного обліку» електричної енергії визначає порядок ведення обліку електроенергії, порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку тощо.
«Правила роздрібного ринку електроенергії» регламентують договірні відносини між споживачами і енергопостачальниками організаціями. Згідно з цими правилами передбачається розподіл діяльності постачальних організацій на три види: постачальника універсальної послуги, постачальника «останньої надії» та конкурентного постачальника. У документі відзначається, що споживачі мають укласти нові договори (відповідно до ухвалених правил) з обленерго до 1 грудня 2018 року.
Постачальник «останньої надії» — визначений відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу
Виглядає це все дуже привабливо, енергочиновники у своїх блогах пишуть, що споживачам пропонуватимуться різні тарифні пакети залежно від їхніх потреб і це буде схоже на те, як формують тарифи оператори мобільного зв’язку. У перспективі ці постачальники будуть продавати не тільки електроенергію, а цілі пакети послуг, як електроенергію, газ, гарячу воду, інтернет та інше. Але цього захвату не поділяють галузеві експерти, про що багато написано у ЗМІ. Що ж чекає українців у цих енергетичних «нью-васюках»? Ось думки деяких експертів (взято з ЗМІ):
«Зараз ми будемо спостерігати приблизно те ж саме, що відбувається на газовому ринку, – говорить аналітик Олексій Кущ. – Це західна норма, яка свідчить, що не можна поєднувати функції генерації, поставки та продажу. Функції генерації та постачання у нас давно поділені, а ось поставки та продажу – не поділені. В ідеалі, це має призвести до зниження цін за рахунок конкуренції між постачальниками, але це згідно із західною практикою. У нас же всі благі наміри призводять до надприбутків монополій. Ніхто не завадить створенню «ручних» операторів і не допуску ринкових трейдерів. Так що без суттєвої роботи АМКУ в частині розділення монопольних утворень на ринку, ці новації до зниження тарифів не приведуть».
У вітчизняних реаліях майбутній поділ призведе не до зниження тарифів, а до їх зростання, погоджується співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
«Як мінімум це відбудеться внаслідок зростання операційних витрат: якщо раніше роботу виконувала одна структура, то тепер її будуть виконувати дві! – пояснює експерт. – Крім того, за аналогією з ринком газу, з українців почнуть брати гроші не тільки за спожиті обсяги електроенергії, але й за підключення до мереж – тобто, фактично, за можливість користуватися електрикою. Загалом, все по аналогії з газом».
Все це виникає з директив, які більше відомі як «Третій енергетичний пакет», пояснює експерт. Ключовим аспектом даного пакету директив є обмеження монополії постачальників газу і електроенергії, які блокують постачання конкуруючих енергетичних компаній за рахунок володіння мережами доставки до споживачів (газопроводами, ЛЕП і т. д.). Марунич переконаний: українському споживачеві цей поділ обленерго абсолютно не потрібен, оскільки крім зростання тарифів не буде мати ніяких наслідків.
«Конкурентний ринок, зниження тарифів, прихід інвесторів – все це добре в теорії, причому в європейській. – А на практиці, до того ж українській, європейська логіка дає сильний збій. Чи буде створений у нас конкурентний ринок, і чи прийдуть до нас інвестори – ще велике питання, а от космічні тарифи на електроенергію нам намалюють – в цьому можна не сумніватися», – говорить експерт.
І тут виникає закономірне питання: якщо все це не дуже потрібно споживачеві (навряд чи в Україні знайдеться багато тих, хто проголосував би за чергове зростання комуналки), то навіщо все це українському уряду?
«Назад шляху вже немає, пояснює Дмитро Марунич. – Спочатку влаштовували всі ці «танці з бубнами», мовляв, ми всі дружно йдемо в Європу. А тепер, коли стає очевидно, до чого все йде, дати задній хід не вийде – інакше Європа просто не дасть грошей. До того ж ніяких».
Українському уряду від європейських грошей відмовитися дуже важко, адже подумки вони вже отримали, поставили їх собі в заслугу, пропіарилися і «поділили», погоджується економіст Андрій Мартинюк.
Взяти хоча б свіжу новину про те, що Євросоюз готовий надати Україні мільярд євро у вигляді кредитів. Але не просто так. Зокрема, говорячи про цей кредит, український прем’єр Володимир Гройсман і не приховує, що «є певний набір рішень, необхідних для того, аби отримати цю підтримку».
У цій замітці я намагалася скомпілювати інформацію з відкритих джерел, щоб донести до відвідувача нашого сайту про прийдешні зміни.
А зараз коротко про відмінності нових Правил роздрібного ринку електричної енергії від втративших чинність Правил користування електричною енергією в частині складання та розгляду актів порушення:
Раніше акт порушення у разі відмови споживача від підпису у ньому мав бути підписаний не менше як трьома представниками енергопостачальника. В нових правилах трійця представників залишилася, але від енергопостачальника (зараз це оператор системи розподілу) акт, у разі відмови споживача від підпису у ньому, має підписати уповноважений представник оператора системи та дві незаінтересованих особи — представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо, за умови посвідчення їх осіб.
Також із новацій є те, що споживач свої зауваження до складеного стосовно нього акту порушення, у разі відмови від підпису у ньому, може подати окремим письмовим повідомленням.
За колишніми правилами, у разі складання акту порушення стосовно споживача, він мав бути попереджений про час і дату засідання комісії з його розгляду за 5 робочих днів до засідання (для побутових споживачів за 20 днів), зараз – за 7 календарних днів до призначеної дати.
Ще із нового щодо актів порушення — це їх повторний розгляд комісією оператора (обленерго). Раніше також практикувався повторний розгляд, але обленерго повторно переглядали їх виключно вибірково, в основному направляючи спірні питання на судовий розгляд, тепер Правилами закріплено перелік підстав перегляду:
— за зверненням споживача;
-на вимогу Регулятора (НКРЕ КП);
— на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики (Держенергонагляд);
— на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (Міненерговугілля);
— за рішенням суду;
— за рішенням оператора системи у зв’язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення. В такому разі рішення комісії може бути переглянуте протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Раніше нараховану за актом суму споживач мав оплатити на протязі 10 робочих днів, або оскаржити її у суді за цей час. За новими Правилами оплата має бути здійснена на протязі 30 календарних днів від дня отримання рахунка споживачем.
Отже, як видно з цієї замітки, для споживачів, стосовно яких будуть складені акти порушення нових Правил, алгоритм їх розгляду та нарахування суттєвих змін не зазнав. Фахівці обленерго, які зараз стали іменуватися фахівцями оператору системи розподілу, як і раніше працюють на своїх робочих місцях, а значить як і раніше акти будуть писатися на змодельовані і не існуючі порушення, комісії будуть завищувати нарахування, а ми будемо продовжувати стояти на сторожі інтересів споживачів у непростий для них час спору з тепер уже операторами системи розподілу, що запрацювали за новими правилами, гармонізованими з європейськими.
Підготовлено ГО «Енергетика і Закон»