Вже багато років Обленерго України жахають своїх споживачів, зловживаючи величиною договірної потужності.
У далекому 1998 році ВР України прийняла Закон «Про електроенергетику», яким електроенергію було визнано товарною продукцією і її відпуск без договору не допускався (на сьогодні втратив чинність у зв’язку з прийняттям 13.04.2017 нового закону «Про ринок електричної енергії»).
На початку 2000-х у всіх Обленерго розгорнулися договірні кампанії, якими було встановлено жорсткі строки укладання договорів на користування електроенергією з усіма без винятку споживачами.
Пригадую той час, коли всі працівники енергозбутових підрозділів були направлені «по городам и весям» для укладання договорів. Кожному гонцю була встановлена норма договорів та видано шпаргалку, в якій зазначалося, кому з побутових споживачів скільки відсипати кіловат договірної потужності.
Так, у сільській місцевості і приватному секторі міської забудови, на будинок виділялося від 1.1 до 2.5 кВт, в залежності від кількості струмоприймачів, на квартиру у багатоповерхівці – 2 кВт, і лише трифазникам встановлювалася потужність на рівні ТУ та проекту, але, зазвичай, була вона на рівні 3 кВт, бо більше тоді виробничо-технічні групи РЕМів не видавали.
В той час ніхто з енергозбутовиків чи по незнанню, чи то по злому наміру (знаючи систему зсередини, вважаю, що мав місце варіант №1), не здогадався подивитися у державні будівельні норми (ДБН), якими передбачалося при проектуванні електричних мереж визначати електричну потужність на рівні наведеної таблиці.
Відомо, що масова електрифікація будинків приватного сектору і створення районів електричних мереж (РЕМів, рос- РЭСов) відбувалося у 60-х роках минулого століття. Такої енергозалежності як зараз у населення тоді не було і питоме розрахункове навантаження на одну квартиру чи то будинок середньою площею 30 м2 відповідно до затверджених у 1964 році «Указаний по проектированию электрооборудования жилых зданий» (СН 297-64) приймалося на рівні 1 кВт для квартир та будинків з газовими плитами, 1,2 кВт для квартир та будинків з плитами на твердому паливі та 4 кВт для квартир та будинків зі стаціонарними електроплитами.
У 1982, 1989, 2004 та 2010 роках ці будівельні норми зазнавали змін у бік збільшення, а електричні мережі модернізувалися і на час проведення енергопостачальниками першої договірної кампанії у 2001 році в Україні застосовувалися ВСН 59-88 «Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования» (ведомственные строительные нормы, применяются с 1989 года). Відповідно до цих норм, питоме розрахункове навантаження на один будинок (квартиру) прийнято для будинків та квартир з плитами на природному газі на рівні 3 кВт, на скрапленому газі і твердому паливі — 4 кВт, з електроплитами – 7 кВт.
Виходячи із цих норм енергопостачальниками переоблаштовувалися вводи до приватних будинків з повітряних на кабельні, зазвичай алюмінієвим кабелем перерізом 16 мм2, та встановленням автоматичних вимикачів номіналом 25А, що за пропускною здатністю є на рівні приблизно 6 кВт, проте вже укладені напередодні договори, в яких потужність була зазначена на рівні 2-2.5 кВт, водночас не переукладалися з метою збільшення величини потужності.
Споживачів це не обтяжувало, проте тільки до тих пір, до поки енергопостачальники не скумекали, що таким чином можна «підняти» гроші на споживачах, встановлюючи їм лічильники з відсікаючими струмообмежувальними пристроями та автоматичні вимикачі номіналом відповідно до величини потужності у договорі.
Споживачі побігли до РЕМів, тому що включення електрочайника і освітлення призводило до спрацювання автоматів, не говорячи вже про неможливість користування пральною машиною, мікрохвильовкою, електродуховкою тощо, хоча пропускна здатність електромережі і лічильника дозволяла використовувати потужність на рівні не менше 6 кВт. Проте в РЕМах їм пропонують купити невистачаючі договірні кіловати шляхом виконання технічних умов, а зараз 1 кВт потужності коштує по регіонам України від 1.500 до 3.000 грн. так, пропускна здатність мережі дозволяє споживати потужність на рівні 6 кВт, а вказана у договорі помилкова величина потужності є на рівні «времен Очаковских и покоренья Крыма», що змушує споживача дістати з кишені близько 10 тисяч гривень і ні за що сплатити їх у касу РЕМу.
Тобто, у всіх сферах торгівлі кожен продавець намагається продати якомога більше товару, але тільки не у сфері електроенергетики, тут тобі відразу хвацькі менеджери нагадають в чиїх руках рубильник.
Але, лёд тронулся». 17 березня 2021 року НКРЕКП випустило Постанову за №475, якою вносяться зміни у діючі Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), зокрема:
1) пункт 2.4.2 глави 2.4 розділу ІI викласти в такій редакції:
«2.4.2. У договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначаються величини дозволеної (договірної) потужності, які визначаються виходячи з проектної документації електрозабезпечення об’єкта. Потужність об’єкта споживача обмежується на рівні потужності, передбаченої проектною документацією указаного об’єкта споживача та/або технічними характеристиками мереж зовнішнього електрозабезпечення указаного об’єкта споживача.
Дозволена (договірна) потужність об’єктів споживачів зазначається в паспорті точки розподілу на рівні, встановленому проектною документацією електрозабезпечення об’єкта споживача, та з урахуванням потужності об’єктів субспоживачів (у разі їх наявності).
У разі відсутності проектної документації електрозабезпечення об’єкта індивідуального побутового споживача ОСР визначає потужність цього об’єкта на рівні дозволеної (договірної) потужності на дату оформлення паспорта точки розподілу, але не нижче 3 кВт. Протягом двох років після погодження дозволеної (договірної) потужності за формою, наведеною в додатку 14 до цих Правил, ОСР, за результатами виконання відповідних заходів інвестиційної програми, визначає потужність цього об’єкта на рівні не нижче 5 кВт.
У разі відсутності проектної документації електрозабезпечення об’єкта індивідуального побутового споживача, приєднаного до зовнішніх електричних мереж загального призначення, які за технічними характеристиками можуть забезпечити розподіл електричної енергії на рівні 5 кВт на кожного індивідуального побутового споживача, дозволена (договірна) потужність такого об’єкта встановлюється на рівні не нижче 5 кВт.
Для погодження дозволеної (договірної) потужності ОСР надсилає споживачу Повідомлення про погодження дозволеної (договірної) потужності за формою, встановленою в додатку 14 до цих Правил.
ОСР погоджує зі споживачем зміну величини дозволеної (договірної) потужності об’єкта за результатом виконання заходів інвестиційної програми з реконструкції/будівництва мереж загального користування.
Зміна ОСР технічних характеристик засобів обмеження потужності квартир у багатоквартирних будинках зазначається в Акті узгодження пропускної спроможності зовнішніх та внутрішніх електричних мереж за Типовою формою, встановленою в додатку 15 до цих Правил.
Балансоутримувач (управитель) забезпечує формування Акта узгодження пропускної спроможності зовнішніх та внутрішніх електричних мереж у двох примірниках та надання їх до ОСР на погодження. ОСР протягом 3 робочих днів після отримання від балансоутримувача (управителя) Акта узгодження пропускної спроможності зовнішніх та внутрішніх електричних мереж підписує та повертає один примірник Акта.
Також внесені зміни і в Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, зокрема, його доповнено наступним абзацем:
«Під час розробки проектів з будівництва електричних мереж ліцензіат зобов’язаний визначати характеристики струмообмежувальних пристроїв на вводі об’єкта побутового споживача відповідно до дозволеної (договірної) потужності об’єкта споживача, зазначеної в паспорті точки розподілу, але не нижче величини, визначеної діючими Державними будівельними нормами «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».
Якби цю фразу «не нижче величини, визначеної діючими Державними будівельними нормами «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення» своєчасно вписали б до тодішніх ПКЕЕн, споживачі не зазнали б незручностей та не збагатили б наших олігархів від енергетики на мільйони гривень за збільшення потужності, яка, по суті, відповідала ДБН, оскільки на час, коли Обленерго почали встановлювати споживачам струмообмежувальні пристрої, майже всі електромережі були вже модернізовані за державні, тобто, наші кошти.
Отак, ми двічі заплатили за можливість користуватися потрібною величиною потужності – через свої податки, які пішли на реконструкцію мереж згідно ДБН, та безпосередньо купуючи необхідну потужність у Обленерго.
Наша громадська організація «ЕНЕРГЕТИКА І ЗАКОН» надсилала до НКРЕКП свої зауваження до ПРРЕЕ і брала участь у розробці змін до них, зазначаючи, зокрема, і невідповідність потужності у договорах державним будівельним нормам (ДБН). Сподіваємося, що «беспределу» Обленерго в питанні встановлення споживачам відсікаючих струмообмежувальних пристроїв скоро буде покладено край. Але шлях цей ще довгий, бо Обленерго кмітливі тільки на те, щоб стягнути кошти зі споживача, а коли мова йде про надсилання Повідомлень про погодження потужності, ця неповоротка і незграбна бюрократична машина буде повертатися, як ведмідь за горобцями.